Справи банку «Фінанси та кредит» та ще 11 банків – на розгляді судів цього тижня

ПРЕСРЕЛІЗ     

Шевченківський районний суд м. Києва зобов’язав екс-власника АТ «ДЕЛЬТА БАНК» М. Лагуна бути особисто присутнім на судових засіданнях, відхиливши клопотання захисту про його участь у режимі відеоконференції. Відповідне рішення ухвалено судом 27 листопада у справі №761/25125/23 за позовом Фонду у кримінальному провадженні на 214 млн грн.

Нагадаємо, збитки АТ «ДЕЛЬТА БАНК» були спричинені виведенням з нього активів, зокрема, шляхом кредитування пов’язаних компаній в Україні та перерахування ними отриманих коштів за кордон за фіктивними контрактами. Ці дії призвели до неплатоспроможності банку у 2015 році і браку коштів для розрахунку з його кредиторами під час виведення установи з ринку. Докладніше – за посиланням.

Як повідомляв Фонд, 30 жовтня 2023 р. рішенням цього ж суду М. Лагуна, який перебуває за кордоном, оголошено в розшук в іншій кримінальній справі (№761/8406/23), у якій він виступає обвинуваченим за епізодом щодо виведення з банку коштів на суму понад 76,5 млн дол США.

Крім згаданих справ, у судах, на етапі підготовчих засідань, перебувають також господарські позови:

• на 22,86 млрд грн (справа №910/21280/21) до М. Лагуна як Голови наглядової ради АТ "Дельта Банк" та топ-менеджменту Банку;
• на 791,2 млн грн відповідачем у якій виступає М. Лагун як голова наглядової ради Банку (справа №910/7338/19).

Цього тижня, 04-08 грудня, суди різних інстанцій розглянуть позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників 12 банків, які причетні до завдання збитків цим банкам та/або їхнім кредиторам. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях. Зокрема:

• 05 грудня Східний апеляційний господарський суд продовжив розгляд апеляційних скарг Фонду та деяких відповідачів за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» на 897 млн грн (справа №917/1920/21).

Нагадаємо, виведення коштів з ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» напередодні визнання його неплатоспроможним відбувалось через схему кредитування та поручительства пов’язаних з акціонерами компаній. Він був одним із банків, з яких було виведено кошти через австрійський Meinl Bank.

Як було встановлено уже під час виведення ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» з ринку, переважну частину цінних паперів, які перебували у нього в заставі, складали сміттєві цінні папери емітента, що його Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в 2015 році включила до Переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, а цінні папери визнала такими, що мають ознаки фіктивності.

• 06 грудня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду продовжить розгляд питання про арешт активів К. Жеваго, що був накладений судом першої інстанції у межах забезпечення позову Фонду на 46 млрд грн про відшкодування збитків, завданих ПАТ «БАНК «Фінанси та Кредит» та його кредиторам (справа №910/268/23).

Нагадаємо, головною причиною неплатоспроможності Банку та нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами стали значні збитки від схемного виведення коштів шляхом кредитування пов’язаних з власником Банку компаній, які не повернули отримані кредити та у більшості виявились неплатоспроможними. При кредитуванні згаданих позичальників Банк використовував схему перехресного забезпечення (сross-collateralization) – приймав у заставу за кредитом забезпечення за іншим кредитом того самого або іншого пов’язаного позичальника, переважно неліквідне майно з безпідставно завищеною вартістю (в окремих випадках - в сотні разів). Арешт на активи було накладено з огляду на те, що відповідач протягом тривалого часу намагався у різні способи приховувати факт володіння належним йому майном, за рахунок якого у майбутньому може бути задоволено позовні вимоги Фонду до Костянтина Жеваго.